Пора потроху налаштовуватися на осінь та інший режим, де більше уроків, хоча спеціальної настройки не треба, режим сам установиться, а я під нього адаптуюсь, як завжди буває. Вже запланований один вебінар про імпровізацію та два групових заняття з індійської ритміки, давно не чіпав цю тему. Уже є кілька запланованих виступів по закладах. Концертів поки що не роблю, а в чужих беру участь, добре подумавши. Творчо-робочих планів на найближчі тижні чи місяці нема, буде особливий настрій — будуть особливі плани, а так роблю все по ситуації, як звик. Моя основна ціль пов'язана не з тим, що буде зовні мене типу якоїсь композиції чи ще чогось, буде здобувати якусь увагу та бути інструментом соціалізації, а з тим, який у мене стан, тобто намагаюся триматися рівного стану з задоволенням дрібних емоційних потреб та усуненням дестабілізуючих факторів. Контакт з публікою мені в цьому не допомагає, бо я у цій історії не потребую залучення інших громадян, так і варюся сам у собі, і це непогано.
Неможливість поїхати хоча б у Затоку сильно харить. Розумію, що у порівнянні з проблемами багатьох інших це типу ніщо, але подібні порівняння ніколи не допомагають знецінити те, що має цінність, тобто власне сприйняття, і так має бути. Яка буде ситуація наступного літа, просто не загадую, а намагаюся відчувати життя там, де живу. Не найгірша практика, яка й потім згодиться.
