Найкращий спосіб стати музикантом — це не мотивація, наявність слуху чи щось таке. Найбільш ефективна тема — мати ОКР, щоб повтор кількох нот сотні разів не сприймався як щось капець нудне, а щоб це перетворювалося на ритуал, який заспокоює. Тут і ритуальна складова, і якісь зміни, бо фрази змінюються, і результативність, бо все це врешті покращує техніку. Але здатність висіти на невеличких фразах годинами чи практикувати гами чи вправи подовгу — для цього треба мати високу толерантність до такого роду одноманіття, щоб повторювані дії тебе переносили у стан, у якому тобі досить комфортно, і все передбачувано.

Цікаво, як у релігіях використовується подібний ефект — повторити мантру 108 разів чи читати православні молитви, вимовляючи "господіпомілуй" незліченну кількість разів — це щось з тієї ж серії, загальмувати якісь психічні процеси, використовуючи ефект коцаної платівки, коли крутиться та сама фраза, час наче зупиняється, щоправда у музичній практиці часом не знехтуєш.