Сидимо у Шпаківні. Поряд проходить якесь непонятне заняття чи то з йоги, чи з якоїсь езотеричної хрєні. Люди роблять якісь вправи, потім починається якась еквілібристика, чоловіки лягають на підлогу та намагаються бути опорою для жінок (туди прийшли парами), жінки намагаються якось чи то стояти, чи то сидіти на чиїхось ногах та руках — коротше, напівциркова хрєнь, яку без базової підготовки в плані еквілібру неможливо виконати. Кажу дружині:

— Глянь, цирк пішов.

— Здається, я знаю, що це. Це такі вправи на відчуття опори, щоб відчувати в комусь опору.

— Нічого не розумію. Вчитися відчувати в людях опору... Нащо, коли земля і так є опорою?

— Об землю падати боляче, а тут ти на когось опираєшся.

— А люди як опора ще больніше типу не роблять, мдя.