Я впевнений, що якби склалося так, що я б кудись емігрував, то однією з речей, за якою я б тужив, була б якість продуктів. Залежить, звичайно, від країни, бо десь щось краще, десь гірше, десь місцева кухня могла б зовсім не "зайти", але їжа - це тутешня сильна сторона, як і родючість ґрунтів.

Але всюди присутній дуалізм, і з цією родючістю пов'язані пастки, куди потрапляє носій традиційної ментальності. Крім того, москалота традиційно ненавидить тих, у кого щось є просто тому, що є, а не тому, що ти заплатив за це століттями поїдання пареної рєпи, і влаштували тут Голодомор, тепер ще й війну, разом з якою екоцид.

По-перше, гарна земля - запорука наявності їжі, її відносно легкого здобутку. Не треба збиратися у зграї та йти грабувати інші народи, як варяги чи москалі. Плюс - можна цього не робити, все і так є. Мінус - відсутність досвіду збиття у зграї та войовничого настрою. Він у критичної маси українців з'являється ситуативно, зараз якраз така ситуація, але агресивна войовничість не вплетена у порядок денний, вона у нас не є частиною соціокультурного континууму, у цьому сенсі ситість робить нас недостатньо підготовленими, у той час як москалі ненавидять ситих - достатньо почути інтонацію диктора якоїсь їхньої пропагандистської програми, коли той каже про ситу Європу чи ситу Америку. Якими би не були феноменальними наші військові здобутки, за умов психологічної підготовки до війни, яка може бути розв'язана будь-ким, та хоч і нами, була б ще краща результативність, бо швидке переведення психічних ресурсів у стан війни вже виснажує саме по собі.  

По-друге, традиційне мислення у аграрній країні зводиться до аграрного циклу з його нюансами. Один з нюансів, на який я б звернув увагу, - це відсутність різких рухів, у природі все повільно, тому мислення і психіка налаштовуються на повільні повторювані процеси, це впливає також на музику, бо в ній нема яскравої атаки, все на м'якому видобуванні. Але на рівні довготривалого планування домінує відчуття циклічності та є страх перед факторами, які цю стабільну циклічність порушують. Янукович своєю фразою "головне - це стабільність" попадав у цей ментальний паттерн. Сьогодні психологічно важкий час, бо світогляд, у якому домінує відчуття циклічності, стикається з необхідністю адаптуватися до форс-мажорів, коли стало складніше будувати довгострокові плани, але і тут працює дуалізм, бо цей досвід розширює світоглядну картину та додасть таких вкраплень у ментальність, щоб бути стійкішими до психологічних пасток.

 Ну хоч хтось з південнофранцузьких ромів зробив пісню на романі, а не ламаною іспанською. Чувак з Gipsy Kings має свою кар'єру, як і вони всі, бо група розпалася.
Не всі погодяться з тим, що цій пісні йде танцювальний грув, але вже як є, мені і так подобається.

Був по роботі у Глібівці. Там прикольний комплекс, треба якось туди з'їздити на кілька днів, бо там є рекреаційний вайб. Дружина возила, побули там біля басейна хоч півгодини — попросив організаторів заходу дати дозвіл на користування, його дали, це було дуже доречно.

***

Був нещодавно концерт бразильської тематики, гарно відіграли, хоч і без репетицій, а з репетиціями було б ще краще. А з рекламою було б людей ще більше. В укрджазу та в уміння себе рекламувати складні стосунки, побудовані на ігнорі з боку укрджазу, тимчасом реклама продовжує сподіватись на те, що укрджаз якось зміниться, зрозумівши, що це вигідно їм обом, хоча так і є, вопше-то.

***

Кілька разів грав на дарбуці всякі хайтарми, македонські та азербайджанські теми, трохи почав в'їжджати в тему, краще тримати пульсацію і темп, чути мелодію окремо, але все це перевантаження, в результаті зі сном повна лажа, хоч на таблетки сідай.

***

В одній квартирі, яку заливало кілька місяців тому, намагаюся допомогти усувати проблеми. Дірки у натяжній стелі заповнив клеєм "рідкі цвяхи", ШІ сказав, що варіант не дуже, краще герметик, заповнив частину герметиком, але варіант з клеєм мені здався непоганим. Офігенний клей, до речі, я ним якось на балконі пластикову вагонку клеїв до осб плити — в'язкий, швидко схватується, з металевим пістолетом зручно наносити. Замаскувати плями на стелі окрема проблема. Пара шарів емалі зробили плями хіба що трохи світлішими, треба щось інше, схоже.

***

Аранжування наприкінці місяця купляють мляво, у першій половині місяця зазвичай краще. Може, така циклічність від того, що зп людям видають на початку місяця. Ну плюс літо, люди знаходять інші статті витрат на відпочинок, бо аранжування здебільшого купують хобі гітаристи. Є іронія в тому, що я таким чином продовжую обслуговувати хобі-артистів, хоча довго проти цього протестував. А чого протестував? Бо не розумів, що мені з того. Але і аранжувальна, і викладацька робота крутиться навколо того, щоб ці люди щоразу отримували нове емоційне підкріплення.

***

Треба потихеньку готуватись до концерту в філармонії, хоча б доробити аранжування турецької теми для ансамблю, плюс концерт пам'яті Назгуль — я в ньому граю 2-3 теми, але там особлива відповідальність.

У Києві за останні кілька років відкрилося доволі багато чайних. Багато хто з власників, певен, мислять так: треба електрочайники, вода, сам чай, інтер'єр, посуд, трохи персоналу, і готово — собівартість чаю невелика, а чек з одного відвідувача 300+ грн, норм схема. Плюс чайні посиденьки розслабляють, народ зараз цього потребує.

Нещодавно я відвідав чайну YaBao біля Кловської, знайшовши про неї згадку в інстаграмі. Цікавий зелений дизайн, але вайб як у вікритого кафе, а не як у "нори" для усамітнення. Якість чаю під питанням, чек — 450 грн, що дорожче, ніж в інших чайних за чай такої собі якості.

Через пару днів після того дізнався про скандал з власницею цієї чайної. Вона записала відео з дивними твердженнями про те, що їй набридла війна, і вона обирає світ без неї. Типова бусінка, яка подумки живе в альтернативній реальності, але на відміну від інших бусінок різного достатку досить експресивна, що шкодить її ж бізнесу, бо її твердження при всій мімікрії під кота Леопольда досить всраті, і це людей бісить. Люди втомилися від срачів, але на хейт сили знаходять.

Я перестав дивуватися ціноутворенню у цій чайній, бо цей інцидент наче надав елемент пазлу, якого не вистачало. Деякі речі відбуваються просто за велінням бусінки, яка може собі дозволити утримувати збитковий заклад просто у якості хоббі. Пішла б на якісь танці, збила б оскомину, але є категорія людей, яким конче треба маніфестувати куку будь-якою ціною.

Колега кримськотатарський акордеоніст, з яким був один проект, де ми грали купу складної Болгарії, покликав пограти з ним на дарбуці в ресторані, де він грає маже щодня, бо його напарник тимчасово відійшов від музичних справ, такі часи. Я вже пару разів там попрацював.

Це неабиякий челендж та пекельний мультитаск. На дарбуці я граю давно, але там ритми такого типу та в таких темпах, що для мене все це наче нове. Хайтарми різного штибу, теми на 7, 9, 11 долей. Ясно, що я не в матеріалі, на репетиції нема часу, пальці плутаються, ритм не тримається, це все нагадує краш-тест, зламається дарбукейро та скаже ну його все нафіг, самі тут ковбасьтесь, чи ні.

Але чебурашка не зламався. Трохи нагострив вуха, пошукав удома різні варіанти хайтарми, подумав, пограв під відео, трохи зрозумів, які там нюанси порівняно з іншими тюркськими народними формами на 7/8, і пішов працювать. І якось воно пішло! Сьогоднішня робота на відносному чіллі пройшла. Я нічо не видумував, а просто лупив базові малюнки з мінімумом збивок, і норм.

Замовив додому янтиків зі знижкою для музикантів, вийшла якась не демократична, а просто комуністична ціна, по дорозі заїхав у магазин нехаляльних напоїв, якось і жить можна.

Хтось напшикав балончиком на цегляній стіні: "приймаючи все, ти стаєш вільним".

Народна філософія — це окремий вид фольклору.

Мені зрозуміла ідея, чому таке формулювання може прийти в голову, але щось тут трохи не так, або зі мною щось не так. Хоча, все так, бо деякі твердження комусь близькі, комусь ні.

Мене окремо зачепило поняття "приймати все". Та ну нафіг. Так само оця ідея "завжди кажи так", досі здригаюся, чуючи назву цього фільму. Імхо, не можна цього робити, бо ніколи не знаєш причин, чому тебе хтось спонукає до згоди, прийняття. Або неприйняття. Так само як речовини типу різних гормонів може виробляти організм самотужки, так само прийняття чи неприйняття має сформуватися природнім шляхом всередині черепної коробки.

Але тут виникає купа нюансів: а що якщо хтось підкидає гарну ідею, або змушує до чогось конструктивного, і це допомагає? Таке буває, але буває і навпаки. Наполегливі поради та примус зміцнюють певну систему стосунків, і подальший конструктив чи навпаки буде вже містити побічні ефекти від її існування.

У людей, які шось казали, а потім так сталось, є різні варіанти клікух, як от "динозавр-яжвамказавр", пророчиця Сивілла, і ось нарешті я придумав чоловічу форму пророчиці Сивілли — це пророк Гавріла, бо він каже: я ж вам гавррил, ну гавврил же.