Були в чайній на Подолі. Там більше нікого не було, хоча зазвичай у довоєнні часи та вечорами було дуже людно.

***

Вже багато років хочу записати якесь відео у парку ім.Алієва, але так і не вирішив, на яку музичну тему. От вже й погода пішла, а я так і не вирішив.

***

Один західний замовник вирішив закидати мене замовленнями на ексклюзивні фламенкові гітарні аранжування. Приємно, але й робота там потребує дофіга часу та механічного виписування акордів, коли треба виписати акомпанемент. Нещодавно зробив тему, виписував усю партію акомпанементу, усі синкопи, кожен акорд, це жестячіна.

***

Завдяки одному запису, що його мене попросив зробити колега, взявся за гітару мануш та чешу на ній акорди, щоб навчитися акомпанувати у стилі джаз мануш. Може, згодиться колись, мало там що. Хотілося б спробувати взяти цю гітару на якусь роботу та почухати медіатором, хотів і минулого року, але не ризикнув, зараз більше шансів реалізувати цю ідею. Якщо, звісно, з'явиться якась робота інструментальним дуетом.

***

Треба доробити одну сехілью, іншу доремонтувати, але так облом ставити цю гладильну дошку, що виконує роль кімнатного верстака. Хоча я тут навчився вже робити красиві сехільї з наборним орнаментом, але шось мене на них зараз не вистачає. Взагалі не тільки у мене впала працездатність в плані кількості справ на день. З одного боку, це діло звички, якби було більше задач, я б з ними справлявся. Але той режим, у якому я зараз знаходжуся, дає мені більше енергії. Грошей заробляю менше, але менше витрат на компенсацію стресу та втоми, хоча воно ні фіга не компенсує, це лише типу обґрунтування витрат енергії на певну кількість роботи. Я хотів перейти в інший режим роботи, але не думав, що за таких обставин.

***

Тут наче амер.посольство повертається назад. Можливо, продовжимо уроки з дітьми, якщо ті ж сім'ї сюди повернуться.

***

Знову хочу до Львова. Дістатися туди реально, а от де жити та скільки коштуватиме подобове проживання — це питання. Рази, мабуть, у півтора воно подорожчало. Хоча можна по своїх каналах дізнатись, раптом десь можна кімнату зняти у не дуже туристичному районі на кілька днів. Хоча, може, краще заплатити більше, але мати нормальні умови, як для людини, що приїхала до Львова та хоче там приємно провести час у перерві між тривогами.

***

Дружина виграла творчу резиденцію у Румунії на місяць. Буде у мене нагода побувати у Чернівцях, щоб там зустрітися десь посередині її перебування, там від Чернівців не дуже далеко.

Такий гарний день.

Спочатку сидів удома, потім вирішив проїхатися на самокаті. Мене занесло аж на Контрактову — хотів пройтися по Житньому ринку, але згадав, що пн вихідний. Поїхав далі, зайшов у турецький магазин, потім до лавки італійських товарів, потім у Сільпо. Трохи більше ніж за годину об'їздив купу місць та набрав ніштяків. Потім пройшовся подивився у нас в парку магнолії.

А тепер треба допрацьовувати замовлення по нотах, а так облом, капець.

Раніше пусте місто мені не подобалося. Зараз воно пусте не так, як раніше було пустим, коли на вулицях було приблизно стільки ж народу. Зараз якось приємніше, інше відчуття. Навіть не знаю, чого так.

***

На скрипці досі не виникає бажання грати. Гітара зараз краще йде, ще й манушні теми згадую. Гітара дає можливість інакше висловлюватися за рахунок наявності атаки.

***

Сьогодні їздив по центру на самокаті, зустрів танцівницю трайбл та майстриню по костюмах Олену Кужель з подругою ілюстраторкою та співачкою та пішов потусити з ними у майстерню-бункер. Оце я розумію несподіванки.

***

Нареееешті переробив рос.версію сайта на українську. Витратив сьогодні на це кілька годин. Отже, http://eugensedko.com

***

Приїхали чайні ніштяки з магазину chayishop — два млинця пуера, чахай, глиняна піала, гайвань. Радість.

Пограли сьодні в Буена вісті. Перший раз був у складі, де є клавіші. Кльово по звуку було, дуже повноцінно.

***

Чувак замовив аранжування цілої булерії на 4+ хвилини, інструментальна частина — то таке, а от виписувати всі акорди в акомпанементі вокалу — це жестяк довботня.

***

Замовив сет з трьох дизайнерських шкарпеток — побачив рекламу, і всьо, не втримався. Ще світилася реклама акційного пуеру, теж зайшов на сайт, замовив той пуер, а потім у розділ чайного посуду. Буде тепер нова піала, гайвань та скляний чахай, що ж.

***

Наче й роботи не так багато, а є задачі, на які не вистачає часу. Чи то задач з'явилося багато, чи неефективно використовую час, чи обидва варіанти.

Я у моральній дилемі. Я розумію, що вбивства невинних людей за межею людяності. Але якщо б по якомусь рашкінському населеному пункту йобнуло ракетами та вбило кількасот цивільних, я б не став вважати це чимось ненормальним. Що більше їх там здохне, тим краще. Військові, не військові, все одно. Вони розмовляють з нами мовою масових вбивств — значить самі зрозуміють такі меседжі.

Але от проблема, порушення міжнародного права не заохочуватимуть партнери, які допомагають зі зброєю.

Та й на запорєбрік загалом це б, мабуть, не подіяло ніяк, бо їм же ж похєр на своїх передусім.

Продовжують писати стосовно продажу нот, мені нравиця. Особливо цікаво те, що я завжди позиціонував себе як музикант-слуховик, якому ноти взагалі до фєні. В принципі, у моїй виконавській роботі так і є, я їх пишу лише на продаж, а для себе у мене є табулатура та слухова пам'ять. Це як селяни, що в одній частині городу вирощують щось для себе, з іншої — на продаж.

***

На хвилі суспільного інтересу до української музики, особливо до пісень, у яких оспівується смерть москальських загарбників, роблю аранжування однієї досить сучасної пісні на цю тему, виходить прикольна класика у стилі Еріка Саті. Зробив швидко, залишилося небагато, думаю скоро записати відео, але продавати ноти без узгодження з автором буде некоректно, тому треба буде переговорити.

***

Дружина вчора купила марки з кораблем, що йде нахуй. Не пройшло й доби, як саме цей довбаний корабель туди пішов. Усі захотіли собі ці марки. Пішов у поштамт, щоб купити людям кілька листів, а там кажуть: марок поки що нема.

***

Є чувак з одного муз.магазину. Сам він з Луганська чи звідки-то звідти. Йому вже за 40, ще рік тому говорити українською йому було досить складно. Сьогодні йому подзвонив ти з ним розмовляв, і він на російську не переходив, хоча я зазвичай з ним нею спілкувався, а нормально так українською вільно став шпрехать. Гарний приклад.

Учора й сьогодні активно барижу нотами власних аранжувань. Одна дівчина купила одразу кілька штук, ще по одному кілька людей. Не думав, що дійде до такого — наші (!) будуть купляти ноти українських тем (!) у мене. Оце так часи пішли. Один колега купив ноти мого гітарного аранжування, щоб подарувати його запорізькому ансамблю бандуристів, щоб вони його адаптували для ансамблю. Це наводить на ідею про те, що ансамблеві ноти — це окрема тема, на яку є певний попит. Але от з американського сайту поки що нічо українського не купляють. Це я дуже влучно знайшов групу, у якій виявилося дофіга викладачів муз.шкіл по всій Україні.

***

У якості развлєкухи ганяю по центру на Болті. Свій самокат поки що здав у ремонт.

***

Завтра деньок, ох. Поїхати або на самокаті, або на веліку кудись в центр забрати ліки, відвезти ще кудись неподалік. Вдень урок. Потім увечері виступ, перед яким я домовився з колегою, що він мені проведе заняття по конгах. Дуже подобається цей інструмент, але тримати його в хаті тупо не варіант.