Продовжують писати стосовно продажу нот, мені нравиця. Особливо цікаво те, що я завжди позиціонував себе як музикант-слуховик, якому ноти взагалі до фєні. В принципі, у моїй виконавській роботі так і є, я їх пишу лише на продаж, а для себе у мене є табулатура та слухова пам'ять. Це як селяни, що в одній частині городу вирощують щось для себе, з іншої — на продаж.

***

На хвилі суспільного інтересу до української музики, особливо до пісень, у яких оспівується смерть москальських загарбників, роблю аранжування однієї досить сучасної пісні на цю тему, виходить прикольна класика у стилі Еріка Саті. Зробив швидко, залишилося небагато, думаю скоро записати відео, але продавати ноти без узгодження з автором буде некоректно, тому треба буде переговорити.

***

Дружина вчора купила марки з кораблем, що йде нахуй. Не пройшло й доби, як саме цей довбаний корабель туди пішов. Усі захотіли собі ці марки. Пішов у поштамт, щоб купити людям кілька листів, а там кажуть: марок поки що нема.

***

Є чувак з одного муз.магазину. Сам він з Луганська чи звідки-то звідти. Йому вже за 40, ще рік тому говорити українською йому було досить складно. Сьогодні йому подзвонив ти з ним розмовляв, і він на російську не переходив, хоча я зазвичай з ним нею спілкувався, а нормально так українською вільно став шпрехать. Гарний приклад.