Можна, звичайно, згадувати рашистські написи типу "кто вам разрешил красиво жить?" на стінах розграблених та зруйнованих будинків, пояснювати це характерних для росіян скотством, але ж актуально й те, що у начебто цивілізованих та не настільки оскотинених спільнотах живе така установка, що якщо ти впевнений у чомусь стосовно самого себе, то тобі це неодмінно мали дати інші, а якщо не дати, то принаймні дозволити. Дати — це коли в тебе чогось нема, запит на це сформувався, і тоді тобі зробили послугу, або ж ні, тобі просто дали це як багаж або інвестицію. Як би там не було, сформовано запит чи ні — мало не важливіше ніж те, дали чи ні, бо саме твій запит — це твоя персональна сила. Коротше, так ти залучений у певні стосунки зі спільнотою та/чи окремими її представниками, які мають відповідні повноваження дати чи не дати тобі окуляри, через які ти будеш бачити сам себе.

Коли ти демонструєш непрогнозоване самоусвідомлення або претендуєш на його еволюцію без запиту на залучення певних спільнот, ти стаєш людиною, яка бере, не попросивши, і тоді спільнота реагує: хто тобі дозволив? Від кого ти прийшов? Звідки ти це взяв? Коли встиг знахабніти? З кого береш приклад?

Не скажу, що у мене великий досвід подібної крінжі крім родини, де вітчим та його мати були типовими совєцькими любителями посадити інших у клітку.

Заруби з гендерними та ЛГБТК+ питаннями лежать десь у цьому ж просторі. Що значить сам собі вирішив, до якого гендера належиш? Хто тобі сказав, що є таке поняття? Хто тебе надоумив до одностатевих стосунків, хіба тебе так виховували, хіба тобі вкладали в голову саме такі цінності? Ти поводишся невідповідно до того, що тобі  давали.

Але хіба давали щось крім їжі та роз'яснення елементарних правил виживання, типу не суй пальці в розетку? Давали, щоб у людини щось надалі було, і вона цим користувалася, чи щоб можна було смикнути за повідок і сказати: "но, фу!", коли хтось надто проявлятиме своє "я"?

З тих же міркувань росіяни вважають, що українців надоумили бути націоналюгами та русофобами саме американці та інший загнивающий запад. Тобто в цьому просторі українці досі традиційно мають з москалотою набагато більше спільного, ніж можна виправити, подаючи історію по-новому та прибравши все оце типу "одна країна" та "спільна історія", і це лажа. Чому так — це соціопсихологічна область, тут і особливості виховання, і побуту, і домінування православ'я.

Але в цілому — чи потрібні, наприклад, марші рівності? Так, потрібні. Їх мало, треба більше, щоб кожне мурло змирилося з тим, що люди з самоусвідомленням, якого їм не дозволяли, були і будуть. Якщо росіяни бояться "пропаганди лгбт", то це дієва річ, треба брать, потім експортувати толерантність по слов'янському світу, якщо тільки зможемо спочатку виробити достатньо для самих себе.