Інтуїція — поняття, яке пахне езотерикою, але воно пов'язано з важливим явищем. За Юнгом це функція, яка на відміну від почуття вказує на певну цінність у розрізі часу. Тобто інтуїтивний посил з'являється у моменті, але охоплює широкий відрізок таймлайну, даючи у якості відповіді праву частину рівняння, де зліва — інтеграл за часом, хоча питання начебто не поставлене, але хтозна. Коли ти у якомусь процесі, питання з'являються весь час. Інтуїція допомагає вирулювати там, де не вистачає вміння будувати прогнози на знаннях, розуміти доцільність якоїсь дії у розрізі тривалого часу. Як показує практика у багатьох професіях, одних знань буває недостатньо, бо їхня база не те щоб аж така досконала, тому наявність інтуїції на додачу до знань — це сила. Що цікаво, професійна інтуїція практично відсутня там, де людина займається не своєю справою.

Щоправда, часто словом "інтуїивно" називають якісь спонтанні, хаотичні речі, які людина робить просто заради активності. У той же час інтуїція зовсім не хаотична, вона логічна, хоча це спочатку неочевидно, та її послання вбудовані в часову вісь та якось оперують майбутнім моментом. Механізму доступу до минулого чи майбутнього моменту ніхто не зрозумів. Але той самий Юнг казав, що не боїться смерті, бо вважав, що людська психіка пов'язана з процесами поза простором і часом. Мені це симпатично, хоча його релігійність мене стрімає, але що ж, людина ввела поняття архетипу, знайшла свій набір архетипів та радить іншим його пошукати та ними пройнятися, її право.