Був виступ у заміському центрі реабілітації на волонтерських засадах, але якось так, що поїздка стала результатом запиту від одного мін-ва до іншого. Спочатку домовились про сольний концерт, потім ситуативно вийшло підтягнути гітаристку та басиста, і забацали виступ в тріо. Сам виступ пройшов добре, на позитиві. В основному, ми грали теми, які вже обкатані у італійському закладі. Там ще був один чоловік, який співав кілька пісень під наш акомпанемент. Звідти я повернувся сильно втомленим, і навіть не знаю, чому так — напевно, був складний день з самого ранку, зважаючи на масований обстріл, спеку та купу апаратури, яку треба було туди притягнути, хоча вона там не згодилася, але треба було її передати колегам. Увечері ще з'їздив за вином, взяв якоїсь іспанської гарначі, яка виявилась насиченою, гіркою та злою. Та й взагалі, якщо вважати, що концерт — це енергообмін, то відчуття втоми можна пояснити, бо люди там на реабілітації почуваються погано, але ми їм змогли підняти настрій.