Перебування на кількатижневій самоті дає певний навіть конструктивний досвід. Я от навчився лежати, наприклад. В основному, знаходжуся у тій кімнаті, де диван, телевізор, балкон і кондиціонер, сюди переніс ноутбук, з нього вмикаю щось на телевізорі, гітара теж тут. От і нема сенсу стрибати по кімнатах, хіба що учень прийде. Коли був на ДН сестри, а вона лікар, каже: нам досвідчений хірург казав, лежіть якомога більше, якщо нема змоги лежати, сидіть, але поменше стійте. Не без того, що у медиків свій гумор, але лежати я прохавав, це тема, треба взяти до уваги.

***

Ще одна тема — це їжа. Не заздрю тим, хто займається її приготуванням кожного дня. Іноді у якості творчості по приколу щось забацать, але коли це стає рутиною, від того нудить. Хоча якщо у питаннях покупки продуктів дотримуватися дисципліни (яка завжди була моїм найслабшим місцем) та планувати меню заздалегідь, то якось можна з цим змиритися, тим паче що їсти у закладах не всюди смачно та корисно, ще й відчутно дорожче, а часи зараз такі, що доводиться це теж брати до уваги.

***

До речі про пекло. Сьогодні найспекотніший день, завтра вже обіцяють дощі крім спеки. Зазвичай я у кімнаті дружини відчуваю духоту, бо у мене тіньова сторона та відчутно прохолодніше. Сьогодні зранку та вдень навіть кондиціонер не вмикав — просто пристрілявся до цієї духоти. Щоправда треба ще не забувати пити воду. А то я такий веселий, за обідом 0,5 пива, потім взяв самокат, поїхав купив зернової кави, там випив капучіно, поїхав через ботсад, там трохи потягав самокат по сходах вгору, поїхав у парк їсти морозиво, але там до мене дійшло, що це я фраернувся, і мені ще й у досить щільній сорочці та капелюсі якось вже стає не дуже комфортно при 33 градусах, краще їхати додому хоча б воду почати пити. Що ж. Я хоча б відстрелив, чому саме.

***

Після кількох аранжувань мультяшних пісень під фламенко трохи втомився від творчості на продаж, хоча є мотивація щось нове зробити, але немає мотивації цим займатись. У мене вже місяць майже готова обробка відомої української нар.пісні на 2 гітари, але я її досі чомусь не допиляв. Зараз, може, якісь свіжі ідеї по ній з'являться. Заодно буде що продавати, бо хвиля пройшла, ноти вже не купляють, а з сайту з продажу нот ніяк не дійде порція комісійних, навіть невелика.

Звичайно, оці ранкові прильоти у Київ додають тривоги, але перед харків'янами якось соромно, що стільки розмов про два вибухи на Лук'янівці, бо вони там відгрібають кожного дня. Я вибухів не чув, хоча їх було на районі гарно чутно, бо спав, ліг пізно, ще й минулої ночі не виспався, так жоден гуркіт мене не розбудить.

***

Каву зараз п'ю нечасто, вдома закінчилася, я не маю звички пити її на сніданок, а роблю це за компанію, а дружина ще в Румунії. Заварюю собі чай, а каву п'ю в кафе. Є вдома серед інших пуерів один відносно дешевий, але якісний, який мені зараз до вподоби більше, ніж дорожчі екземпляри. Спробував у якості експерименту додати вершків. Афігенна тема, такий тонкий цікавий смак, його хочеться чимось підсилити, але, з іншого боку, не хочеться зіпсувати цю суміш смаків чаю та вершків, хоча я б на цю тему поекспериментував ще.

***

Закінчив робити замовлені таби пісні з мультику Король Лев, тепер беруся за пісню Аладдіна. Оце репептуарчік пішов. Чи буде замовник все це грати, хз, але мені дещо з цих тем треба зробити у звичайному не прифламенкованому вигляді для власного канала.

***

Побував у парку Перемога учора, двоюрідна сестра там святкувала ДН. Який кльовий парк! Як Гідропарк, але компактніший, більше всього працює, нема марно гуляючої території, все дуже акуратно.

***

Приїхала мама, вирішили піти кудись на суші. Ішли через Хмельницького, там Мафія, пішли туди. Ніколи знову, наскільки безтолкове все, починаючи від васабі та імбиру, жестяк. Краще суші-сет взяти у Сільпо, напевно.

***

Подекуди у кафе та ресторанах неслабо стрибнули ціни, 20% та більше, а місцями істотно більше. Мабуть, таким чином ресторатори хочуть вийти на довоєнний дохід при меншій відвідуваності. Я це візьму до уваги, якщо постане питання про роботу у нових закладах.

***

Додивився серіал Обi-Baн Кeнoбi, бо поважаю франшизи Зоряних Війн. А воно особливо під кінець щось таке дитячо-наївне, такі діалоги смішні та місцями недолугі. Але старались.

Підняв несподіване для колеги питання про те, що я хочу зменшити свою участь у виступах у кубинському кабаку. Думав, у неї це викличе подив чи несприйняття, бо я у її складі акомпаніатор, і тут вже постає питання наявності роботи в інших. Але виявляється, що всі мої аргументи дуже зрозумілі, бо вона той кабак знає давніше й краще. Та й інші не те щоб дуже багато від такої роботи мають, як і я, і знаходяться у тих самих дебільних умовах, навіть гірше, хто живе далеко. Основна тема — як у Хайяма, краще голодати, ніж їсти шопопало, так само і з виступами. Крім того, я ненавиджу сальсу, я не хочу ані спостерігати, ані обслуговувати потанцюльки. Я не сприймаю більшість парних танців загалом. Це чисто моя персональна мулька, можна скільки завгодно мені пояснювати, що такий спосіб активного відпочинку має право на життя, але я це й без того розумію, але відчуваю шось своє, і з цим просто треба рахуватись. Передусім мені.

Концерт — це завжди інше. Наче сьогодні нічого нового не грали, все багато разів зігране. Якби грали у закладі, питання збору на роботу було б вирішене за 5 хв. А концертний формат — то окрема тема. Не проводити уроків, роздрукувати програму, повторити якісь сольні проходи, обговорити деталі по структурі з колегами, щоб не звучало "на шару", приготувати одяг та відпарити сорочку, встигнути щось з'їсти перед виходом. Коротше, увесь день проводиш, зважаючи на концерт.

Але й відіграли гарно, ще й з гарним звуком. Ще трубача запросили, додалося латиноського характеру. У кабаку, який мені уже остонабрид, так не буде.

Побути якийсь час на самоті з котами — цікавий досвід, якось мислення налаштовується певним чином, краще чую свої дрібні та більші прагнення та не відволікаюсь від того, щоб їх реалізувати. Поки що я намагаюся набратися дрібних ніштяків, поїхати кудись, з'їсти якогось морозива чи чогось іще. Цьому раніше заважала відсутність сконцентрованості на власних бажаннях, відволікаюсь і не розумію, як бути і що робити. Мінус такий, що я мало прибираю на кухні, та приходиться перед приготуванням розчищати поверхню від посуду та різної фігні. Режим сну теж навернувся, і коли зранку заняття, я наче зомбак на автопілоті, бо лягаю пізно.

***

Сидів якось у чайній, згадав, що давно хотів зробити якесь нью-ейджеве музло. Вдома увечері вирішив узятися. Розписав акомпанемент, записав через звуковуху, потім прописав соло імпровізацію, потім додав перкусію, вийшло непогано. З'явилися ще ідеї, можна таких тем наваять цілий альбом, але спочатку треба зрозуміти маркетинговий план, бо робити цей контент просто так я не хочу. Є, щоправда, ідея зробити годину музики з закосом під spanish guitar та продати усю підбірку ресурсу, який викладає такі ролики пачками, але весь контент належатиме їм.

Якось я прохавав готувати вдома та не стрибати по закладах. На те є кілька причин. Тепер, коли у мене розширений особистий простір, нема мотивації кудись піти жерти. Потім самому туди йти нудно. Та й виходить економніше та більш збалансовано. Також, почавши смажити на маслі гхі, я став більш вибагливим до якості масла, на якому щось смажать. Подумав, що краще я буду тримати вдома пару пляшок гарного вина та наливати іноді під настрій, ніж ходити обідати у кабак. До того ж, піти на кухню та щось там забацати — це типу як зміна обстановки, та й виходить нормально. На цьому грунті став замислюватись про те, щоб взяти якихось овочів, які зазвичай їм мало. Але тут на одній розкладці можна купити реально класні овочі, і цим треба користуватись. Жадібність дійшла до того, що замість купляти шинку чи балик роблю його вдома сам. Там тупо нема чого робити — почистив куряче філе, засипав його ложкою солі зі спеціями, поставив у холодильник на ніч, наступного дня промив та повісив сушитися. Наступного дня балик готовий. Смакує файно, а коштує вдвічі-втричі дешевше, ще й підхід креативний, коли сам вирішуєш, що там буде по спеціях.

Режим відпочинку в дії. Сьогодні їздив взяв дві пляшки нормального винця, щоб з запасом. Під вечір тяпнув у кафе глясешки, потім поїхав кататися у ботсад біля університета, зустрів друзів, що там грали. Поїхав додому, роздрукував ноти, які давно їм обіцяв, поїхав знов з ними тусити. Думав, що робота сьогодні накрилася, але ніт, увечері таки встиг доробити замовлене фламенко-аранжування діснеєвскої пісні з мульта Frozen. Тут ще чувак замовив теми з Піратів Карибського моря та з Короля Льва. Нащо воно йому, без поняття. Все, що я там наклацав, ще ж зіграти треба, а там рівень гри трохи з питаннями, і як він буде їх вирішувати, поки що неясно.

***

Дружина тим часом нудиться в тій Румунії без нормальної їжі, вина, навіть пиво нормальне знайти проблема. Є там свої ніштяки, типу от дуже кльово зроблені книжки, та з місяця побула тиждень, і вже хоче додому.