Підняв несподіване для колеги питання про те, що я хочу зменшити свою участь у виступах у кубинському кабаку. Думав, у неї це викличе подив чи несприйняття, бо я у її складі акомпаніатор, і тут вже постає питання наявності роботи в інших. Але виявляється, що всі мої аргументи дуже зрозумілі, бо вона той кабак знає давніше й краще. Та й інші не те щоб дуже багато від такої роботи мають, як і я, і знаходяться у тих самих дебільних умовах, навіть гірше, хто живе далеко. Основна тема — як у Хайяма, краще голодати, ніж їсти шопопало, так само і з виступами. Крім того, я ненавиджу сальсу, я не хочу ані спостерігати, ані обслуговувати потанцюльки. Я не сприймаю більшість парних танців загалом. Це чисто моя персональна мулька, можна скільки завгодно мені пояснювати, що такий спосіб активного відпочинку має право на життя, але я це й без того розумію, але відчуваю шось своє, і з цим просто треба рахуватись. Передусім мені.