Комусь для медитації треба якісь мандали чи сісти по турецьки, зібрати пальці клювіком та сидіти уявляти себе на шляху до внутрішнього спокою, мені класно медитується на шмат морозива у каві, який я перегортаю чайною ложкою. Це просто танець Шиви, в ньому все суще та несуще.

***

Найкраще заняття в сонячну погоду — поїздити на самокаті по Воздвиженці. Іноді навіть хочеться переїхати туди жити. Але не певен, що цей район для життя норм, чув про проблеми з комунікаціями, з парковкою тут теж нюанси. Але сонячні промені серед цих цукеркових будівель стають особливо м'якими та є в цьому якась магія. Хотів заїхати в одну з двох кав'ярень, на які налаштувався, обидві закриті. Знайшов іншу не гіршу, з чесною кавою глясе, морозиво у якій я перегортав на початку поста.

***

Думав заїхати у кав'ярню "Кара", але я для цього не почуваюся достатньо винуватим за те, що байдикую замість робити поточну роботу, ще й термінову. Готуюся ж оце до концерту в філармонії. Скіки туди прийде людей, я не морочуся, бо це не мій клопіт. Але там треба підготувати матеріал, щось розписати, щось довчити, цим треба займатися мало не зараз, на що я сказав собі, що тут гарна погода, і Воздвиженка жде.

***

Псіханув і купив станок для виточування кілків для сехілій замість замовляти ебенові кілки. Гарна штука, треба ще призвичаїтися, придбати додаткові фічі та, можливо, токарні різці. Зробив протягом тижня 5 сехілій, вже розійшлися. Іноді виконувати замовлення прикумарює, бо це ламає хоббічний вайб. Але якщо взявся розказувать направо-наліво про можливість замовити, то шоуж. Згадав, що колись дід казав, що хотів мені заповісти свої станки. Як мінімум токарний по дереву. От зараз мені вже цікава їхня доля, але там родичі його дружини все прибрали до рук, та й таке.

***

Щоб полегшити процес виточування корпусів сехілій, замовив у чувака з олх порізку бруса американського горіха та іпе на палички потрібного мені розміру. Це реально спрощує роботу, коли сам не маєш циркулярки.