Мабуть, моє життя не тільки теперішнє, а й раніше — це наче реалізація мрії людини, яка все життя робила те, що їй кажуть, наказують чи просто наполегливо радять інші (або якийсь іще синонім нав'язування), а потім вона в якийсь момент думає: а що якщо б я одразу зробив/ла так, як мені тоді хотілося? Може, якось кар'єра склалася інакше, було б більше свободи. Ясно, що системна робота з виконання якихось поставлених задач дає прибуток, але хотілося б зрозуміти, як воно, коли все інакше, коли сам собі ставиш задачі.

Так от чимось моя ситуація нагадує отаке, тільки навпаки. Я можу ставити собі задачі, але не можу підходити до роботи системно та мати якісь стратегічні цілі, хіба що підсвідомі та взагалі розраховуючи на те, що якщо фокусуватися на певній роботі, то буде відчутний результат. Щось таки є, але поки що у мене в голові не вміщається вдале оперування кількома напрямами руху у різних сферах задля однієї мети, яка потребує комплексного підходу. Але те, що я обмалював саму проблему, для мене вже певний крок уперед. Взагалі-то нормальні люди працюють у команді, але поки що я не можу найняти команду, я сам собі так-сяк злагоджена команда.