День підвищеного рівня апатії.

Пообідав борщем, який зробив позавчора, забацав тоді велику каструлю, але ще залишилося. В цілому це таке їдло, що не дуже набридає, ще й у мене гарно виходить. Зробив зранку кави зі згущеними вершками. Провів два уроки. Потім став шукати приводів виповзти назовні. Кава? Чай? Молочний коктейль? Пиво з такос? Взяв самокат, поїхав на Прорізну у книгарню-кав'ярню. Не став заходити, бо кави не хочу. Пива теж, тим більше, що сьогодні на роботі наливають норм пиво (я завжди вечірні шарові напої тримаю у пам'яті, плануючи день, щоб не мати приводів ввечері відмовитись від чогось шарового, бо це буде на сьогодні забагато). Поїхав додому, купивши по дорозі засіб для прочистки труб. Одразу не спрацювало, вода в раковині тупо не сходить. Але хвилин через 20 шерудіння помпою таки дало результат, ура, маленька перемога.

Я схильний до пошуків емоційних сурогатів у вигляді їжі, напоїв та дрібного шопінгу. Але що робити, коли апетиту нема, напоїв тупо не хочеться? Піти купити якусь шмотку чи музичний аксесуар? Шмоточні магазини нещодавно обходив, взяв пару літніх штук. Музичні аксесуари чи інструменти — не знаю, не хочеться купляти за кілька тищ грн те, що буде валятись. Ізоляція від якихось джерел натхнення. Мені набридло сидіти весь час в одному місці та спостерігати власну стагнацію, працюючи здебільшого з матеріалом, який я у житті грати не збирався, але схоже, якось вже адаптувався до того, що нічого іншого зараз майже нема, тож є що є. Нещодавно з колегою пограли на роботі на дві гітари та на мандоліні різного всякого, хоч і лажовенько, але з настроєм, уже щось. Я цьому навіть трохи радію у свої 40. Чому я буду радіти у 60? Чи буду витісняти питання до себе "ти так бачив свою кар'єру?" чи "для цього вчився грати, га?"

У мене вже готове аранжування на дві гітари, треба сісти записати. Сів, записав?.. Пффф. Це про роботу, а не про натхнення. Два уроки та вечірня робота, де очікується такий звук, що гарно було б не оглохнуть — більше сьогодні не тягну.