За часів совка вміли робити цілком непогані дитячі фільми. Іноді згадую про фільм про Мері Попінс, який мені ніколи не подобався, і думаю: а чому у мене ще звідти до цього фільму особливо негативне ставлення? Основне — сама Андрєйченко, що грала Мері Попінс, виглядала дуже антипатичною чувіхою, яку нащось підпустили до дітей, вона намагається грати емоційно-театрально, хоча персонажем вона мала бути беземоційним. Насправді фізіогномічна чуйка мене й тоді не підвела, бо Андрєйченко — капець яке совкове тупориле лайно. Плюс совєцька інтерпретація англійського життя, коли уявлення про нього нема, і люди роблять щось слабо змістовне. Хоча технічно фільм був зроблений на совість, наскільки тієї совісті вистачало.