Оце подивишся на ці кабаки, на ці виступи з мізерними гонорарами, на ці уроки, яких усього кілька на тиждень, і думаєш: може, оце вчити якусь мову типу джаваскріпт чи ще якусь айтішну хрєнь. Навіть якщо повернеться довоєнне завантаження, тут ще питання, що це по суті змінить. Бо ті ж запити, ті ж кабаки, сольної роботи нуль, варіантів просувати себе як соліста нуль, реалізації композиторської роботи нуль, ну а так хіба що бабло суттєве було б. Іноді накатує настрій, особливо коли відчуття колеса, у якому крутишся і не розумієш, нащо.