Замість думати про самих себе та про найближче оточення люди бува перемикаються на більш глобальні питання та намагаються керуватися не персональним благом, а спільним.

Перехід від оперування поняттям "я" у плані прогнозів, керування життям, покращення чогось, до поняття "ми" — це окреме явище, про яке варто говорити окремо.

Прикол в тому, що коли люди керуються благом держави, як от рф зі своїми історичними місіями, вони готові покласти велику кількість громадян, знецінюючи їхні життя загалом. Звідси проситься висновок про те, що люди, які приймають такі рішення, були виховані в парадигмі знецінення якогось персонального життя, бо лише натовп разом — це сила, а окремий учасник натовпу ролі не грає. Не схоже, щоб хтось переходив з поняття "я" неюа поняття "ми". Скоріше це перехід від ідеї "мене ніколи не було, і вас не буде" до дій на цьому ґрунті. Власне, це єдиний фактор, який об'єднує людей у такі структури.

Але людей там повно, і вони легко відправляють їх на забій. А що будуть робити вестернси, просякнуті гуманізмом по саме німагу — оце питаннячко.