Принципи комунікації, як відомо, в наших краях інші, ніж десь у європах з америками, і дослідження різниці викликає у мене інтерес, бо це стосується і моєї роботи та соціалізації, а точніше — моєї мотивації щось будувати замість того, щоб топтатися по руїнах чи лазити по якихось недобудовах. Хочеться зрозуміти принципи побудови, бо я не з тих, хто просто бере і на ходу розуміє, що тут до чого.

Є свої плюси і мінуси в тому, як все тут. Якби плюсів не було, ясно, що люди вже б давно обрали інші моделі комунікації.

Тут не виходить такий нетворкінг, як там, бо кожен сам у собі, і вайб не те щоб дуже відкритий. Плюс: людина має власну лінію та гне її, як може, мінімально спираючись на інших та не дуже розраховуючи на залученість інших. Мінус: один у полі не воїн, а рулить саме командна робота. У нас не виходить ввімкнути людське відкрите спілкування, обговорюючи моменти, пов'язані з роботою, вмикається суто робочий режим, а це ситуативно трохи не те.

У таких нішах, як у мене, звикаєш до ізольованості, яка з одного боку фруструє, з іншого — розслабляє, бо над тобою не висить потреба робити щось для публіки регулярно, бо публіки такої дуже мало, і вона цілком обходиться без нових виступів виконавців типу мене. Народ у більшості розуміє пісні, а не інструменальну музику, на фламенко без танців не ходять, та й з танцями не дуже, на концерти типу моїх більше ніж 30-40 людей не приходить, так було 20 років тому, так буде і через 20 років, а там вопше невідомо, що буде являти собою моя сценічна кар'єра. Якщо вдатися до якихось заходів з популяризації мого імені — у мене навіть сама думка викликає спротив. Поки що консенсусом є мережева активність, де запостив відео — і воно само собі стрибає по стрічках та збирає лайки-коменти-репости. Якісь речі про побудову комунікації я розумію теоретично або намагаюся зрозуміти, але все це може бути простіше, ніж зрозуміти себе, чого я хочу та на що я готовий заради чогось там, не зовсім розумію чого, знову-таки. Мабуть, треба, щоб часи змінилися, щоб з'явилася наснага на щось поза поточною роботою, бо поки що глухо. У мене нема надії на те, що зміна часів щось особливо змінить у побудові виконавської кар'єри, бо її не стільки часи роблять, скільки люди, цінності яких з часом змінюються, але це чи буде це відчутно за 20-30 років, хз.