Основне — триденний кемп, під час якого створювалися треки командами з трьох учасників — співак, музикант, саунд продюсер. Практично повний робочий день з 9:30 до 18:30. На другий день я вже втягнувся і практично увійшов у режим, бо цікаво. Отже, зроблені три треки, які ще треба косметично допиляти, деякі з треків будуть відібрані до бібліотеки, звідки у разі використання мають капати комісійні та роялті. Були лекції про авторські права, про роботу з бібліотеками і т.д., коротше, все класно й цікаво. Познайомився з новими людьми, з якими, можливо, я колись перетнуся ще, хоча специфіка моєї роботи, стилі та інструменти не дуже перетинаються з іншими учасниками, але деякі перетини таки є.
***
У лекціях часто кажуть про нетворкінг, що важливо знаходити людей, підтримувати контакти і т.п. Я теоретично розумію концепцію, але не можу її відчути, вона у мене скоріше викликає спротив. Напевно, це через мій власний бекґраунд та особливості робочі та персональні. Я намагаюся передусім дійти згоди з собою у тому, куди і як мені рухатися далі, на які рухи взагалі є сили, і звик розраховувати на себе, а у контактах з іншими або дотримуюся нейтральної позиції, або захисної, щоб не сіли на голову. Я не любитель нарощування бази контактів, не хочу новим людям коротко пояснювати, чим займаюсь, а просто собі роблю те, що вмію, і розповсюджую це в інтернеті. Грамотні люди скажуть, що цього недостатньо, треба зустрічатись, контактувати, співпрацювати, бо це рушійна сила. Може, й так. Але я не вмію навіть вести якийсь смол-ток, який переходив би у самопрезентацію. Може, я настільки повірив у те, що більшості нецікаві мої стилістики, що я навіть заводити зайвих розмов не хочу. Або це фаталізм — типу "свої" люди звідки-то самі з'являться. Це відбувається, але дуже повільно. Так, як я працюю з людьми, кар'єра не робиться. Але бінго, міжнародної кар'єри мені все одно не зробити без можливості виїзду, тадааам. Я намагаюся якось іронічно обігрувати те, якою є ситуація, а це просто кромєшний пиздець. І в плані свободи пересування, і в плані моєї закритості, яка нікуди не подінеться й після відкриття кордонів, більше того, я не дуже хочу зустрічатися з вестернсами та чути маячню про те, як українці, напевно ж, втомилися від політики, а от знаєте, Газа теж страдає, і те.пе. Тому мені підходить щось типу закритися в студії і шось клепати, і не виїжджати нікуди. Мені перехотілося, чесно кажучи. Є сенс або сконцентруватися на аранжуваннях, зробити їх іще сотню-дві, напрацювати базу пасивного доходу та влаштовувати собі якісь відпустки, придумуючи щось справді цікаве в плані муз.програми, що б мене надихало, або ж клепати паралельно треки для бібліотек. Одні питання, відповідей я найближчим часом і не чекаю, принаймні для всього цього виїжджати не треба, бо й тут все є.
***
Хотів зробити концерт з групою Рун, яка круто грає кельтику. Наче наблизився до реалізації цього задуму. Але зупинився, бо не можу зараз нічого зовсім нового планувати, щось розписувати, вчити, робити репетиції з новим матеріалом, знаходити консенсус між тими, хто імпровізує, а хто ні. Шкода, але реальність взяла гору.
Немає коментарів:
Дописати коментар