Давно мене ніхто не питав, що нового у творчості та по концертах, воно й не дивно. Можна говорити про "такі часи", але на часи все можна звалити лише частково. Насправді за наявності бажання концерти можна робити хоч зараз, але крім Будинку актора не знаю майданчиків для соло, а в цьому залі виступати протягом останніх 20 років набридло. Цікавіше мені зараз придумати фламенко-джазову програму та показати її у 32Джаз, але поки що нема достатнього бачення. Я б залюбки долучився до виступів з бендом, який грає румунську музику, але як зібрати на неї зал, не знає ніхто.

Мене довгий час сильно кумарила тема з залученістю у кубинську музику, яку я грати в житті не збирався, але так склалося. Зараз щось на кшталт стадії прийняття — що ж, займаюся нею по роботі, ну то, значить, займаюся. Об'єктивно в цьому є навіть деякі плюси — у полі зору з'явилося більше музикантів, на яких можна розраховувати, раптом що. Я цим поки що не користався, але якщо раптом з'явиться якась ідея, я буду передусім розраховувати на когось із них. Врешті грати фламенко завжди було моєю власною ініціативою, і гарного ансамблевого фламенко майже ніколи не можна було зробити. Тому фламенко зараз у тому стані, у якому має бути — це річ у собі, яку я ношу з собою.

Частково мої творчі амбіції задовольняють аранжування різної не надто відомої музики, але зроблені так, як раніше їх ніхто не робив. Так музика світу стає простором, у якому я живу, і мені в ньому не тісно. Ще й ноти можна продавати, так нові аранжування стають не тільки цікавою задачею, а ще й базою для пасивного доходу, враховуючи також попит на мої ноти серед українських викладачів.