Механізм привабливості певних публічних персоналій, артистів - це цікава тема, до якої можна підходити з різних боків, десь можна спиратися на тенденції, а десь це здогади.
Так от є у мене такий здогад, що публіка тепло ставиться до таких артистів та акторів, які своєю поведінкою, манерою розмови, висловлюваннями демонструють, що окрім як на сцені вони не здатні десь іще знайти собі місце. Така демонстративна залежність від уваги публіки дає артисту гарну характеристику в очах масового глядача, і це тішить глядача, бо він тоді думає: без мене артист не може, значить, я маю на нього певний вплив, а він своєю діяльністю теж на щось впливає, і виходить, що мій вплив як глядача непрямо поширюється сам по собі.
Привабливість образу артиста прямо залежить від того, чи може цей образ допомогти глядачеві тішити самого себе, бо його тішить не мистецтво і не персоналії, вони лише тригери, які допомагають йому тішити себе самому.