Подумалось. У процесі дорослішання сприйняття ряду явищ сприймається як щось часткове відносно чогось більш загального, якихось тривалих тенденцій, на основі яких можна прогнозувати, якими будуть окремі явища.

Але у русі від осмислення окремих явищ до розуміння загальних процесів можуть працювати різні психологічні схеми, які підганяють бачення реальності та загальних процесів під певні установки, яких мислитель не зумів перерости. Тому я намагаюся не переоцінювати роль інтелекту, бо підгрунтям якоїсь думки є певне почуття, так само спосіб побудови ряду думок частенько будується на одних і тих самих конструктах, у яких головне, щоб вони не йшли врозріз з почуттями. Вся інтелектуальна міць людини може бути спрямована на створення декорації, наче її почуття не є інфантильними. Людина пхає іншим в очі цю декорацію як атрибут дорослості.

Втім чим більш масштабна ця декорація, тим інфантильніше створіння за нею ховається.