Виникла ідея мати собі кубинський трес. Знайти інструмент тут не вдається, вирішив переробити на нього зменшену гітару. Подивився гітари на олх та у магазинах, вони або старі, або фанерні, або дорогі, або зменшених нема. Згадав, що є мандоліна, яку я ніяк не використовую. Переробив її на трес-мандоліну, таке моє новшество. Нічо так! Навіть у закладі на ній трохи пограв. Звук ще проганяю через октавер, компресор та передпідсилювач.

***

Зробив ото кавер на Стефанію для соло гітари, потім на дует. Багато зверталися за нотами. Тепер виклав "Києве мій", трохи звертаються, але так і думав, що попит буде не дуже, бо він чисто локальний.

***

Глясе у Хлібному біля опери затьмарило глясе у кофелактиці на Саксаганського. Кілька днів поспіль ходив чи їздив кудись на глясе. Здається, вже оскомину збив. Хоча ні, зранку робив собі його вдома. Що може бути краще, ніж гарна кава у поєднанні з гарним морозивом? До речі, морозиво Три ведмеді з фіалковою добавкою афігєнне (просто як морозиво, не у каву кидати). Як людина вкрай прискіплива до якості будь-якої молочки зацінив.

***

Також жрачне: у грузинському ресторані на розі Хмельницького та Леонтовича кебаб затьмарив навіть хайямівський за рахунок аромату мангалу, з димком уащщє. Хіба що офіціянт руськощелепний. Зазвичай я намагаюся уникати місць, де не розмовляють по-людськи, тому піду туди знов, якщо виникне обсесивне бажання захавати саме того кебаба. А так в Чачапурі він теж є, цей ресторан завжди тримає рівень в усьому, включаючи комунікацію.