Учнів зараз так мало, як було на початку ковіду. Але ж як класно звести кількість уроків до мінімуму. Нещодавно провтикав урок з одним онлайн-учнем з Канади, і вже не перший раз. Подумав: а чо так? Увечері тупо забув про урок. Але згадав, що той учень платить лише наприкінці місяця, хоча я всім кажу: урок проведено — оплату скинуто. Може, це підсвідома реакція — ок, платиш, коли собі придумав — то я проведу урок, коли карта ляже. До речі, є у деяких учнів мулька з оплатою, пора їх усіх відрегулювати. Одна переводить за уроки сина порціями за кілька уроків, хоча з самого початку ми домовлялися інакше. Інший робить переказ одразу після нагадування, але там має бути ритуал: урок проведено, за день-два я нагадую, і він робить переказ. Коротше, мене шось реально ця тема з уроками кумарить. Хоча під час ковіду вони мене рятували від безгрошів'я.

***

Психанули та купили з дружиною ще один самокат, щоб можна було кататися удвох куди завгодно. Новий самокат важчий та потужніший, але все одно старий сяомі pro 2 — це шедевр по ціні/вазі/акумулятору/надійності. Я ненавиджу гуляти, але кататися люблю, тому це консенсус між бажанням дружини їздити на природу та моїм небажанням гуляти.