Передивився зі свого концерту записи, згадав, які теми я там грав, і поняв, що це мене щось заклинило тоді на тому, що все важко і погано. Якщо взяти неочевидні моменти, то все було якраз краще, ніж раніше. У залі приємне освітлення, живий звук, гітара зі струнами Knobloch звучить гарно, я там ніде не форсую темп і граю з гарно розробленим звуковидобуванням, практика регулярних записів дається взнаки. Проблема скоріше в тому, що шквал інформації та обов'язків мене сильно висаджує, а підготовка до концерту — це таке діло. Ще й відпочити вдень толком не вдалося, це теж грає роль. Якщо сольні концерти стають на потік, стає простіше, але не той випадок — це перший сольник за три роки. Звідти залишилося багато відео під різними ракурсами, буду монтувати.

***

Оце переробив гітару на трес, пограв і думаю: оо, тепер як заграю! Послухав уважніше кубинців, і закралася підозра на те, що не все так просто. У них там під кожну пісню є продумані мелодичні ходи, тому й собі треба їх продумати, а не грать шо попало, просто попадаючи у гармонію. Я взагалі такий любитель шари — ща візьму та с ходу як заграю, а потім: курли куку, а тут же купа нюансів, а мені не казали. С ходу у мене швидко виходить, щоб вразити людей, які не шарять. А ті, хто шарять,  розуміють, що ну так, чувак борзо взявся, але вчитись іще і вчитись. Але все одно мені подобається цей підхід, це краще, ніж сидіти тихо та казати собі весь час: не умієш — не берись, головне сидіти тихо. Я люблю тишу, але коли сам вирішую її не порушувати.

Був сольний концерт. В цілому мені зазвичай більш-менш подобаються сольники і те, що і як я там грав. А тут у мене залишилося важке відчуття від усього цього.

Якщо об'єктивно, то простір гарний, люди були, звук до них доносився без підзвучки. Багато тем були зіграні гарно або нормально. Але були кілька зовсім тупих лаж у тих місцях, які я багато повторював перед концертом. В одній темі просто так вибився, що довелося повторити пару тактів. Фламенко вийшло загалом гарно, а все, що вивчене останнім часом, не затрималось у довгостроковій пам'яті, бо не йде на льоту. Я звик до того, що все якось вирулюється, але, схоже, з цим концертом я вирішив стрибнути вище голови. Воно вирулюється в інших умовах, коли є відпочинок, і коли всі мелодії та акорди для мене очевидні, але я роблю аранжування для академістів, для їхнього виконання моє звичне мислення не дуже підходить. Оце пригрузився темами, які не вписуються у звичні моделі музичного мислення, і воно не всюди ок. Плюс робити сольники раз на кілька років — втрачається форма, передусім психологічна, але впевненість має ґрунтуватися на зануренні у виконавську справу. Та й у мене завищені очікування, бо зі зйомками відео аранжувань я звик до певної чистоти винання, такої звички у мене раніше не було. Все так наклалося, що цим концертом я залишився не задоволеним, хоча глядачам він більше сподобався.

Ну і для мене це теж показник того, що неможливо розпилятися на мандоліну, перкусію, кубинський трес, зараз ще октавна мандоліна на підході, перестрибувати з італійської музики на корсиканську, потім на азербайджанську, українську, бразильську, кубинську, берберську, джаз, робити сольники раз на кілька років, і що все буде чікі-пікі та відповідно до очікувань, які чимдалі вищі. Так не буває, і досі кумарить те, що казкові ситуації, коли ти маєш змогу бути на висоті в усьому, не можуть просто так взяти і справдитися. Ну хіба їм важко?..

Кинув оце клич стосовно гітари для мед.центру, там би непогано було залишити 2-3 гітари для занять. Деякі люди пообіцяли надати інструменти, але тут є нюанс: пообіцяти і надати — різні речі. Хтось завтикає відправити, хтось упаде на мороз та зникне. От сьогодні я зустрівся з колегою, щоб глянути на гітару, яку він хотів мені запропонувати. Гітара нічо, але виявилося, що він її хотів продати з моєю допомогою. Ну і ось таке, ти пишеш одне, люди сприймають, як їм зручно. Приблизно як от пишеш у пості з відео: стосовно нот пишіть у приват. І тут починається фестиваль у коментах: а можна придбати? А яка ціна? Ну і т.д. Або от пишу людині: вартість за два аранжування разом ось така. Надсилає подвійну суму. Тобто було неясно, що таке за дві теми разом. Коротше, немса такого способу щось сказати чи написати, щоб це було безумовно зрозуміло, бо чуже розуміння — річ вкрай умовна.

***

Хотів з зробити наступний концерт у 32джазі з мандоліною, але, схоже, буде щось інше, бо в гітаристки ця дата зайнята. Але є ідея забацать концерт у складі гітара-бас-перкусія. Обмірковую, вже є певне бачення.

З'їздив оце на Почайну у Городок. Як з зоопарка вибрався. Оо, магазини. О, електроніка, одяг. Зайшов у магазин класичного одягу, купив концертні брюки, бо старі порвалися, гарну білу сорочку, бо всі мої або занадто прозорі, або занадто затаскані, потім на додачу у тому ж магазині купив брюки з льняною структурою. А, іще чорні туфлі-кросівки такого ж фасону, як у мене осінні туфлі. Прибарахлився концертним одягом нарешті, бо виступав у якихось шмотках, яким тупо сто років. Одна тільки з ними проблема: вони виглядають дорожче, ніж я в середньому заробляю за концерт чи ресторанну роботу, де вимагають такий прикид.

Є ідея влаштувати собі пару тижнів творчої відпустки. Якщо не звільнити час від уроків та якихось ще поточних справ, навряд чи колись з'явиться якийсь план по створенню студійного авторського контенту, але відпустка навіть трохи не для того.

***

Сподіваюся, колись настане день, і я кину викладання. Воно мені сильно допомогло переорієнтуватися на музику у часи, коли це здавалося авантюрною ідеєю. Воно мене рятувало у часи ковідла. Але це здебільшого, за рідким виключенням аніматорська діяльність, яка мене виснажує своєю неефективністю.

***

Був тут запит на артистів два дні підряд, грати всяке, ходячи серед запрошених, наче маріачі, задача — створювати настрій, доброзичливо посміхаючись в усі боки. Я відмовився навіть подавати кандидатуру.

***

Намагаюся просувати концерт. Зробив невеличке відео, запостив, купа лайків, репости, додатково куплених квитків — нуль. Я не сильно наче й парюся з цього приводу, але якщо направду, те, що сольні концерти — збиткова тема, злить і демотивує в умовах і так браку мотивації, бо концерти я роблю вже майже 20 років, і те саме весь час. Я розумію, що для просування кар'єри, для впізнаваності треба робити відео з цирковими трюками на гітарі, якось віруситися та мати колаборації з відомими персонажами. Для цього треба мати вектор: типу от я йду назустріч трендам, назустріч людям, яким тренди допомагають структурувати сприйняття інформації. Але я не йду їм назустріч, ось в чому проблемка. Я не маю уявлення про тренди і не хочу його мати. Я розумію, що треба додавати у концерт — спів, танці, і тоді це буде шоу. Я відмовився від такого формату, вичерпавшись як акомпаніатор танцям. Я беру участь у проекті з піснями, але проект, на щастя, не мій і співаю їх не я. Як я збираюся просувати себе як музикант, не маючи такої інтенції, я не знаю. Можливо, відпочинок якось допоможе.

***

Тим часом на ютьюб-каналі з аранжуваннями вже 7 тис підписників. Монетизацію каналу мені так і не відкрили — бо, мабуть, забагато чужої музики, а монетизується оригінальний контент. Але монетизація відбувається іншим чином — продаються ноти й таби. Оце думаю ще спробувати наклепати аранжувань для треса з табами, це в інеті рідкість, але грати на тресі багатьом у світі цікаво, бо кубинський сон і сальсу люблять через соціальні танці.

Багато всього шось. Складно переварювати інформацію, хоча не скажу, що я весь час в роботі.

***

Замовив з німецького магазину румунську октавну мандоліну. Нарешті, давно хотів. Має Новою поштою прийти.

***

Скоро сольний концерт, рекламою якого я хоч і мляво, але займаюсь. Мені страх як лінь займатися його просуванням. Простіше зіграти для кількох людей і не морочитися, як же ж він висаджує, цей піар, просто не можу.

***

Стала муляти думка про кубинський трес — чи його купити в тій же Німеччині, чи купити якусь гітару типу вестерн і переробити її на трес. В результаті зробив правильно: підшаманив свою гітару мануш, і получився класний трес, як на мене, а слухав я на ютьюбі багато. Ще б його гарно визвучити п'єзодатчиком та мікрофоном, і можна брати на концерти та інші роботи.

***

Погодив дату наступного свого концерту у 32джазі, виходить, що два концерти йдуть один за одним — мій проект, потім кубинська тема. Свій концерт зіграю на мандоліні у тріо чи квартеті, за літо вже непогано зігралися.