***
На святкування Нового року вирішили не морочитись і замовили їжу з ресторана у Крюківщині, і були праві на 100%, бо все було супер. Проблема з застіллями (скоріше, "проблема") тепер така, що змінився підхід до харчування, і ми не можемо жерти стільки, скільки раніше у період застіль. Тобто я відкромсав від рульки кілька шматочків, іззів трохи шуби і все, здувся, ледве зміг спробувати торт. Навіть не снідав потім зранку, бо на їжу не міг дивитись. Це кріпове відчуття, коли бачиш свинячу рульку і не можеш її одразу гам-гам-гам, бо це просто нереально.
***
Мені подобається у якості кафе книгарня-кав'ярня на Прорізній, сьогодні натрапив там на кілька книг Дена Аріелі, одну з них купив: "Передбачувана ірраціональність". Чувак цікаво описує аспекти людського сприйняття та реакцій, сподобався стиль.
Взагалі часто помічаю за собою бажання написати якийсь нон-фікшн на музичну тематику, коли знаходжуся у місці, де повно книг. Дуже дивно для мене, бо читач я нулячий. Та й досвід зі статтею для книги показав, що писати книжковий текст — це окрема робота, яка потребує інакших критеріїв якості, ніж написання постів у блозі чи соцмережі, якщо б мені дружина не підігнала текст під книжні стандарти, це було б ні те ні се. Воно було б прикольно, звичайно: ось книга, ось моє ім'я на обкладинці, все таке. Але у мене нема розуміння принципів створення такого продукту, щоб цим займатися. Без грамотного планування тут не обійтись. Тому я, коли про щось таке фантазую, сам собі нагадую деяких знайомих, які розкотують губу на цілий диск власної чи не власної музики. Хоча, знаючи їхній рівень, мені зрозуміло, що якщо вони раптом щось і запишуть, то слухати цього я не зможу.
Немає коментарів:
Дописати коментар