Наче концерт з кубинською тематикою намальовується. Хоча б анонсувати його можна буде по-людськи. Зараз народ у закладі, де кубинське фігачимо, починає жорстко пускатися в пляс, і мене це підбішує, бо вони там деякі напівсині зовсім поряд з мікрофонними стійкими стрибають. Мені взагалі вся ця тема танцульок зовсім чужа.

***

Цікавий учора був вибрик погоди. То 18°, то 20, а тут хрєнак, 31, а потім знов 20. Коли починається сонце і спека, мене починає ковбасити. Не стільки сама спека й сонце, скільки ненависть до літа. Найдебільніша пора року з особистих причин, які беруть початок у родинному укладі, коли літо було часом, коли я чекав на якусь дебільну підставу типу відправити мене кудись, поставивши перед фактом. Потім літо часто ще було сезоном, де мав місце фактичний примус, під яким я по-тупому прогинався. Чого далеко ходити? Минулого літа подорож до Єгипту у пісчану резервацію тупо нахрєн мені не впала, просто довелося туди полетіти, хоча я прозоро й конкретно опирався до останнього. Цього літа жодних поїздок за кордон у мене і так не буде, Затока теж накриється, ймовірно, тож я одразу відкидаю усі можливі пропозиції та поїду до Львова на кілька днів, буде мені хоч якась сатисфакція. Для мене поняття "мій відпочинок" досі не було окреслене через постійну тему про те, як МИ будемо відпочивати, а там де починається "ми"кання, там мої нерви не відновлюються. Я ніколи не вчився думати передусім про себе у такому сенсі. Пора починати, йопт.

***

Колега мені порадив для міста такий тип велосипеда як гравійник. Подивився огляди — гарна тема, він легкий та швидкий, але якщо брати нормальний, то це дорого. А з огляду на те, як "часто" я катаюся, то сенсу взагалі нема.