Ясно, що сюжети програються і в реалі, і очікування від інших іноді досить шаблонні кіношно-мультяшні. Оця тема про очікування чиїхось змін — це окрема тема, якої я раніше торкався.
Трансформація — це важливий процес, це рух психіки, який визначає її життя. Але намагання контролювати процес чужої трансформації — дурна справа. Дати якийсь тригер для ініціації якогось процесу чи роздумів на тему — то одне, а чекати на зміни в комусь, вимагати їх — дурна справа, це просто гра у владу. Але якщо людина у члабо помітному, але постійному стані трансформації, то достатньо просто спостерігати, як вона буде шукати і знаходити, або ні, але шукатиме далі.
До того ж, я адепт ідеї про залежність процесів від певних передумов. Як у фізиці — об'єкт може почати рух, якщо є енергія, правильно застосовувана сила, відбувається робота, перетворення енергії, як результат — зміна координат. Існують ознаки наявності чи відсутності передумов до певних змін. Наявність передумов каже про те, що процес трансформації вже відбувається, навіть якщо це не помітно. Коли є установки, які блокують певні процеси трансформації, це теж помітно, бо одночасне бажання змін та їх відсутності заганяє людину у внутрішній конфлікт, який не може не проявитися, як автомобіль, який від одночасного газування та гальмування тільки видає витрачає механічний ресурс впусту. Може, людина втомиться натискати на гальмо, а може, буде навпаки намагатися гальмувати все, що відбувається навколо, є варіанти розвитку сюжетів. У кіно та мультах типу як про містера Скруджа відбувається раптова трансформація, бідосі щось наснилося, і він раптом перестав бути лайном. Але в реалі так не буває, я традиційно вірю в гірше — що якщо кукуха у клітці з розшатаними дверима, то вона відлетить або вже відлетіла. Якщо процес іде по наклонній вниз, то далі буде гірше, це як 2×2, і в такому разі ключове питання — чи має людина власний запит на терапію чи психіатричне обстеження, бо терапія чи/та пігулки іноді можуть трошки зміцнити зозулю 🐦.
Немає коментарів:
Дописати коментар