***
Поїхав на ринок на Почайній, маючи ціль купити темпер для кавомашини у спец.магазині. Знайшов магазин, хоча й не з першої спроби, але він у сб-нд зачинений, бінго. Ну хоча б по ринку пошниряв, купив індійських палок-вонялок та кілька дисків, зокрема останній альбом Gipsy Kings. Давня традиція купляти диски з їхніми новими альбомами саме там. 20 років тому якось зробив так само, ще пам'ятаю, що диск коштував 10 грн, які я заробив, зробивши комусь розрахункову роботу з теорії поля — єдиному розділі математики, у якому я тоді нефігово був прошарений у рамках програми, що приймав замовлення на розрахункові.
***
Епопея зі зміною замків на дачі досягла апогею, коли стало ясно, що брат дружини, погодившись на умови, почав принципово їх не дотримуватись, випробовуючи межі толерантності та намагаючись відстоювати право робити на чужій території те, що і як сам захоче — приїхав без попередження, спиляв гілки одного з дерев без дозволу. Коли дружина сказала, що він догрався, і замки буде змінено, нажалівся двоюрідному дядьку у Ризі, той став надзвонювати дружині з проханнями не позбавляти бідосю права користування дачею та не міняти замки, а "дати йому шанс". Мамкін маніпулятор вирішив скористатися тими способами тиску, які в нього залишилися. В результаті догрався і дядько, бо далі з ним спілкуватися теж сенсу нуль, це у черговий раз подіяло дружині на нерви, вона від того дядька такої херні не чекала, але що поробиш — бувають такі родини, у яких ти або завжди у стані війни, якої не видно, бо саме родичі тобі підсунуть таку свиню, на яку не буде спроможний лівий контингент, або ти лошара, і на тобі весь час їздять і вважають, що тебе саме для цього виховували. От тепер будемо дивитись, чи не виявиться, що цей дебіл знову був на дачі та зробив якусь диверсію, бо я вже на межі погроз викликати поліцію та подавати до суду. Чесно кажучи, я б залюбки це падло по судах потаскав.
***
Дивно, що цього року пішла спека, мені норм, хоча у минулі роки спека мене парила капець, було специфічне відчуття дискомфорту, яке було більше схоже на соматизовану психічну важкість, на що завжди була підозра. Потім з'явилася підозра, що ця важкість була пов'язана з тим, що я не люблю літо, бо улітку з різних боків починає нав'язуватись якась активність, і це спричиняє на мене політичний тиск. Цього року варіанти літньої активності обмежені, і мені це, схоже, ситуативно зручно.
Немає коментарів:
Дописати коментар