Завтра др.

Сьогодні нема роботи, вештаюсь центром, гарний день. До останнього не міг вирішити, чи влаштовувати святкування, але вирішив зібрати на днях родичів в одному закладі. Тесть поки що не в кондиції, але що поробиш. Друзів не збираю, бо майже всі роз'їхалися, а з тими, хто є, посидимо у вузькому колі.

Цього року думати про святкування др та що мені подарувати капець як облом. Шмотки я собі купую сам, струни поки що є з запасом, різного чаю — ним полиця наповнена, це теж індивідуальне, муз.інструменти є, мені б на них усіх регулярно грати. Нових педалей чи процесорів, які б змінили звук у кращу сторону, я поки що не знайшов, а гітарний синтезатор купляти перехтів. Заходив у магазин годинників, вони нещодавно писали, знижку на др обіцяли, але щось нема нічо такого, на що хотілося б витратити кілька тищ грн.

Раніше я казав, що мені майже 40, завтра вже буде чисто 40.

Не знаю, як до цього ставитись. Все одно завтра все буде приблизно так, як і сьогодні, це в нейтральному сенсі, просто якісь суттєві зміни не дивляться у твій паспорт та відбуваються досить повільно.

Якщо б я був в апатії, може, був би настрій якось знецінити останні 10 років, типу час пройшов, а толку?..

Але я не в апатії, і було б дурнею не визнати, що останні 10 років були досить довгими і насиченими різними історіями, здобутками, рішеннями, композиціями, виступами, спогляданням, думками, висновками. Знайомствами, досвідом, який мені вже допомагає й надалі згодиться, але у якихось сферах спілкування цього досвіду не так вже й багато, зараз я це відчуваю більш прозоро, ніж раніше.

А потім буде, сподіваюся, те ж саме, але нове — новий досвід, який багато в чому зумовлений реаліями. Нові реалії, де я буду намацувати шлях формувати свою реальність, а не прогинатися під неї.

А поки що посиджу у кафешці, де кругом книги. Мені тут чомусь подобається, хоча дружині ні, хоча книги її тема, а не моя. Мабуть, книги якось глушать звуки, що для мене тут приємний звуковий фон.