субота, 5 листопада 2022 р.
Можна вважати, що якоюсь мірою я живу останнім часом у режимі, який можна порівняти з режимом відпочинку, хоча відпочинок я уявляю собі геть інакше. Є кілька уроків на тиждень, на цьому тижні була одна робота у закладі, одна робота накрилася через електрику, одна трохи жирніша робота ось ще буде. За останній місяць є хіба що відчутний прогрес по скрипці, по гітарі — ні. Є дрібні задачі, за які нема мотивації братись, бо там або невизначені завдання, або щось, що мені нічого особливого не принесе. Воно наче й розслабитись в плані роботи іноді ок, але майже повна відсутність притомних задач ззовні — це якийсь треш для людини, яка хоче знаходити своїм умінням якийсь застосунок, тому мене такий режим прикумарює та робить ще більш лінивим, я коли стаю схожим на овоч, який навіть не виходить з дому протягом дня, якщо в холодильнику є те й се, мене це якось починає підбішувати, особливо якщо бачу відео з людьми, які активно працюють, комунікують з колегами, і їм є про що розказати. Мені розказати тупо нема про що. Власне, цей пост загалом про це.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Я в чомусь навіть заздрю тим, хто любить природу, сад, дачу і те.пе. Чого так склалося зі мною — довга історія, яка сягає коренями дитинства...
-
Коли у розмовах торкаєшся мотивації виступати, часто виринає твердження, яке для співрозмовника є аргументом: "так артиста ж слухають...
-
Чим корисні ідеї міфологічної космогонії — це тим, що вони задають вектор мислення у напрямку мінус нескінченності по вісі часу, і змушують ...
-
Серед різних неприємних або навіть ризикованих ситуацій у мене топ — це ті ситуації, які стаються через мою нездатність вчасно сказати певни...
Немає коментарів:
Дописати коментар