субота, 5 листопада 2022 р.

Можна вважати, що якоюсь мірою я живу останнім часом у режимі, який можна порівняти з режимом відпочинку, хоча відпочинок я уявляю собі геть інакше. Є кілька уроків на тиждень, на цьому тижні була одна робота у закладі, одна робота накрилася через електрику, одна трохи жирніша робота ось ще буде. За останній місяць є хіба що відчутний прогрес по скрипці, по гітарі — ні. Є дрібні задачі, за які нема мотивації братись, бо там або невизначені завдання, або щось, що мені нічого особливого не принесе. Воно наче й розслабитись в плані роботи іноді ок, але майже повна відсутність притомних задач ззовні — це якийсь треш для людини, яка хоче знаходити своїм умінням якийсь застосунок, тому мене такий режим прикумарює та робить ще більш лінивим, я коли стаю схожим на овоч, який навіть не виходить з дому протягом дня, якщо в холодильнику є те й се, мене це якось починає підбішувати, особливо якщо бачу відео з людьми, які активно працюють, комунікують з колегами, і їм є про що розказати. Мені розказати тупо нема про що. Власне, цей пост загалом про це.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Оце у неділю концерт бразильської тематики. Треба сказати, це реальний виклик. Мільйон акордів, серед яких майже кілька сотен тищ таких, які...