Зранку зустрівся з тестем біля офісу знайомого адвоката, бо дещо треба порішати по суду через борги, які накопичив брат дружини, а вони досі висять на ній. А вирішувати питання треба зараз, хоча вона у Польщі.
Поїхали потім до нього на Героїв Дніпра пообідати, зайшли на базар на Мінській, у мене там, як завжди, розбіглися очі, взяв того, сього, бо побувати на базарі для мене за щастя, бо у центрі їх тупо нема. Взяв підчеревини, аджики, свинини на відбивні, які забацав у своєму стилі у тестя вдома. Я їх так відбиваю, щоб мнясо було тонке та максимально нагадувало папірус.
Потім мене занесло пішки на Прирічну, де я давно не був. З голови вивітрились негативні моменти життя там, залишилися більше ностальгічних нот, спогади про перші візити туди. У дружини навпаки, її часто аж пересмикує від спогадів про життя в тому місці, хоча багато років поспіль аж з дитинства все виглядало майже ідилічно, хоча це така "ідилія", після якої потрібні роки й роки психотерапії.
Поїхав потім на Контрактову у чайну, посидів там пару годин, трохи освіжив голову, та й додому.
***
На тижні з роботою майже голяк, трохи уроків, є одна виконавська робота у закладі. Сподіваюся вільний час спрямувати на щось творче й цікаве.
***
Нещодавно був у гостях у знайомого, який любить музику та має колекцію духових інструментів, на яких любить грати щось імпровізоване. Цікаво буває спілкуватись з людьми, які романтизують музичну діяльність. Навіть є чому позаздрити — ідеалістичний підхід мотивує, створює уявлення, що музикувати — це автоматично творчо виражати себе. Не завжди навіть кортить переконувати у чомусь іншому з якихось своїх проф.позицій.
Немає коментарів:
Дописати коментар