***
Але хоча б став фільми дивитись. Серіалів не дивлюся, бо забагато відповідальності. Якщо цікавий, це ж треба буде й далі дивитися.
Передивився французький фільм Недоторканні (1+1), реально один з улюблених. Пішов іще по доробку Чжана Їмоу — Дім літаючих кинджалів (майстерно, але "Герой" все одно кращий), Шлях у тисячу миль.
***
Другий фільм про складні стосунки батька та сина. Мені складнощі зрозумілі лише теоретично, бо з усіх чоловічих фігур у моїй родині були батько, дід та вітчим, з яких лише батько, мабуть, ще живий, але стосунки з ним простішими не бувають — я його не знаю та навряд чи з ним коли-небудь зустрінусь, більше того, мотивації шукати контакту нуль з обох боків. Тому я не розумію, що там за конфлікти, розриви відносин, образи та очікування, коли я розумію відносини з батьком як щось неіснуюче.
***
У мене тут ідеологічний тріумф — нарешті бенд-лідер кубинського проекту в цілому поділяє мій погляд на тематичний кабак, де постійно хтось виступає, бо як місце роботи це повний відстій, тож вона навіть вирішила відмовитись від постійної роботи там. Я сумлінно капав людям на мізки та сам подав приклад, відмовившись там працювати на постійній основі, і все це за кілька місяців дало свій результат.
Немає коментарів:
Дописати коментар