Один концерт в 32джаз — найбільш відповідальний захід. Дофіга перед тим займався і гітарою, бо треба було згадати пісні, та дарбукою, бо грати замість Орхана у кількох темах — ні фіга собі челендж. Тут за пару днів у Марини пропадає голос, і ми починаємо шукати шляхи, як не скасовувати концерт, залучили моїх колег з кубинською темою, ще тих, тих... В результаті на мене на цьому концерті впало роботи стільки, на скільки я не розраховував, бо можна було усе спростити. Концерт вигрібли, ще й Маринин голос повернувся, тож ми зіграли ціле відділення з її піснями, але в цілому я б уникав ускладнень такого масштабу, коли можна обійтися ускладненнями меншого масштабу, коли вже треба якось рахуватися з форс-мажором.
***
Арт-директор цього закладу запропонував представити там власний проект, коли він буде. Насправді ця ідея є у мене давно, і є додаткова мотивація її там реалізувати.
***
Грав на одному приватному івенті, організованому одним давнім знайомим, там була виставка дивних картин з дивними передісторіями, змішаними на дивній езотериці. Туди просочився якийсь чувак, на вигляд чисто нарік, який прикидався, що прийшов з кимось, а пішов, прихвативши пару сумок. Моя куртка висіла десь там, звідти нічо не пропало, ще там був мій комбік, стійка... коли я уходив, якраз приїхала поліція.
***
А звідти я поїхав у ресторан на Позняках, де давно не був, бо давно не було роботи зі співачкою. Пограв акомпанемент пісням, які ми останній раз грали там років 3-4 тому, мабуть. І зал, у якому нічо не помінялося. Наче у минуле потрапив.
***
Зробив кілька сехілій для товариша, відправляю їх в Австрію, мав відправити ще тиждень тому, але щось карта не лягла. Під це діло зробив ще одну учню на замовлення, ще одну з червоного дерева, яку вирішив поки що залишити собі, бо жаба давить віддавати, така гарна. І от тільки що зробив новий корпус з червоного дерева трохи у японському стилі. Якраз грав альбом з музикою на шакухачі. Зрозумів, що кліпання сехілій для мене є процесом розвитку, бо потребує уваги до деталей, аналізу нюансів, просторового уявлення та рухів під правильними кутами. Коли я їх починав робити у 2017 році, здавалося: ну а що, просто собі паличка з отвором, куди вставляється кілок. А виявилося, що там про нюанси виготовлення можна цілу книгу написати.
Немає коментарів:
Дописати коментар