Коли гупає такий ритм, я наче сиджу у ресторані Хайям та відчуваю смак їхнього кебаба, омномном. Там схоже музло часто грає.

***

У цих чуваків гарна пісня є Shah beyt.

Взагалі у їхніх навіть сучасних піснях цікаві сенси, що традиційно пов'язані з класичною поезією. Але є одне але: усе навкруги якихось специфічних почуттів, передчуттів, відчуттів, але про екстремальні моменти існування, мотивацію до змін, про бажання діяти, про самі дії - тупо ні-фі-га. Режим наче каже: сидіть та сумуйте, співайте про сум, почуття, як усі, але не намагайтеся щось зробити, щоб змінити життя своє та інших, бо просто ніззя.

***

О, та я ж почав вчити перську рівно 7 років тому. Останнім часом сумую за контактом з цією культурою. Але з іншого боку іранська держава підтримує рашистів. Я не знаю, нащо далі вивчати фарсі - їхати туди я не збираюся, у роботі викристовувати цю мову не можу. Та й таке.