Дружина з тестем поїхали забрати велосипед. Я скучив за велом та дуже зрадів, лише сівши на нього та проїхавши кілька метрів. Почуття радості в мене давно не було, а тут з'явилося.
У магазині неподалік Пейзажки знайшлися паніні. Узяли та пішли його їсти під колу на алеї. Відчуття київського міщанства, за яким вже скучили. А, ще й кафе з кавою знайшли, хоча вони перекваліфікувалися на волонтерів.
***
Самокат треба лагодити, бо знову пробите колесо. Я хотів відвезти самокат до веломайстра, але тесть вже почав розкручувати колесо, але недорозкрутив, бо бракує потрібної викрутки. Коротше, треба звикати до того, що якщо приймаєш якесь рішення, його треба озвучити, потім слідкувати, щоб не було саботажу, потім ще раз або кілька разів гучно повторити, як тут в цій квартирі має бути, які тут правила, і кожного разу говорити ще гучніше.
***
Комуна з родичами - це складно, бо кожен вважає за нормальне підлаштовувати чужий порядок під себе. Було багато лайок на цю тему і ще, можливо, буде. Моя мама поводиться обережно, але висловлює думку про те, що нам треба миритися з чужим баченням порядку, якщо нас зараз у квартирі більше. Ми з дружиною наполягаємо на тому, що порядок на нашій території такий, яким ми його бачимо, і інші повинні з цим рахуватися. Власне, постсовкові міждержавні розборки витікають з тієї ж психологічної канави.
***
За роки користування жж я звик до виду та функціоналу. Тут досі плутаюся, воно шось незручне. Звикну, що ж.
Немає коментарів:
Дописати коментар