У цивілізованих країнах не завжди було спокійно, але довгий час вони йшли до того, що мають зараз, — організація життя суспільства, комфорт, можливість самореалізації, повага, всякі такі важливі загальні речі. Совок та інші нецивілізовані країни натомість ставили і ставлять людину нижче плінтуса, обмежують її права та свободи, визначають її роль у державі. Є задоволення потреб нижчого ярусу піраміди Маслоу, і то так-сяк, але на вищі яруси зазіхати собі дорожче, бо свобода, самореалізація, потяг до істини, оце все — можеш реально загриміти у буцегарню.

Тепер відбувається протистояння цих двох систем побудови суспільства, і ми тут відгрібаємо, бо знаходимося і географічно, і ментально на роздоріжжі — совкове минуле ще не загуло, а хочемо проміняти совковий стрій на цивілізований, і рф як продовжувач совка не може з цим змиритися.

Ситуація ускладнюється тим, що частково європейське благополуччя спирається на товари та ресурси тоталітарних країн, де робоча сила дешева, а окрема людина там ніхто. У тоталітарних країн є така перевага, що там не рахуються з жодними змінами соціальних настроїв, не вдаються до обговорень, щоб задовільнити якісь верстви, класи чи прошарки суспільства, рішення приймаються швидко і спускаються підлеглим без обговорення. Економіка тоталітарної країни швидко стає на військові рейки, бо якщо так сказали зверху, то нема інших варіантів. Поки цивілізована країна досягне компромісу між усіма й усіма, для їхнього рішення може вже бути пізно. А тепер цілий консорціум тоталітарних країн з мільйонами невдоволених чужою ситістю людей дестабілізує світ. І, що важливо, цей консорціум нагодований багатими країнами, бо туди йшли гроші за товари та ресурси. А тепер ці гроші повертаються їм у вигляді загроз та необхідності думати про захист від "партнерів", але мислення вгодованої людини, яка живе в комфорті, не працює у цей бік — вона буде до останнього витісняти той факт, що це загроза і для неї також. Щоправда, поляки потроху готуються, бо бачать, як швидко реагує НАТО на різні ситуації.

Рф довгий час грала в цивілізованість та залученість до світової культури. Це їй вдавалося, бо у цей іміджмейкінг вбухали купу нафтового бабла, вестернси були наче й не проти, особливо пригодовані опініон-мейкери. Схоже, згодом почала реалізовуватися стратегія виснаження західних країн — поки що військовою та гуманітарною допомогою нам, а потім ще якось придумають або вже придумали, що робити далі. Раз у цивілізованих країнах так цінують добробут та окремі життя, це є важелем впливу, способом виснаження та насадження свого бачення цивілізації, коли у вестернсів забракне психічних ресурсів, і вони вирішать діяти жорстко та неконвенційно. Тоді рухне уявлення жителів цивілізованих країн про гуманізм, демократію вищі ідеали цивілізованого суспільства — це уявлення стане таким само утопічним, як і ідеї комунізму. Можливо, у них є стратегічний задум на цьому тлі виставити нео-комуністичні ідеї у вигіднішому світлі. Але вестернси не можуть дозволити собі думати про те, що все йде до того, навіть будувати здогадки. Гуманізм понад усе, але от інформацію про бренди, товари яких виготовляються з залученням рабської праці, ми про всяк випадок будемо ігнорувати, щоб не псувати собі настрій. Настрій, позитивний вайб — це дуже важливо, розумієте.

Особливо тепер, коли розігрується спектакль з припиненням військової допомоги Україні, вестернси аналізують настрої суспільства — скільки людей зітхають з полегшенням, бо це не їхня війна, а скільки людей в шоці від блокування допомоги. На жаль, ми тут сильно залежимо від настрою американського телеглядача та від їхньої передвиборчої драматургії.