середа, 26 березня 2025 р.

Був минулого тижня концерт. Гарно пройшов, на відносному розслабоні, хоча відчувалася ота втома після грві. Не було солдауту, але народу було вдосталь, ще й на біс кликали, людям програма латино заходить, та й мені в такому складі подобається.
***
Замахнувся на аранжування чергової відомої пісні Стінга. Цікава по гармонії, мелодії, для мене челендж — придумати там частину соло, балансуючи між обігруванням акордів та псевдоімпровізаційними вставками. Мені подобаються задачі для прокачки відчуття міри, бо у нього багато чого упирається.
***
Дійшов висновку, що моя тема з патреоном терпить фіаско. Я просто не вигрібаю аранжування, виступи та ще оце регулярно пиляти контент для підписників. Буде контент для навчального ютьюба, але ситуативно.
***
Купив сьогодні магазинні хінкалі по-кавказьки. Обуяла ностальгія за часами, коли купа таких хінкалів куплялася на вагу та жерлася кілограмами. А тут наче фірмові якісь. Буе, капець гидота.

пʼятниця, 7 березня 2025 р.

Доволі довгий час дружина хворіла на якийсь вірусняк — можливо, якийсь новий штам ковіду. Я думав, що теж підхоплю, але тоді не підхопив. Минулого тижня пішов у буєна вісту пограти. Там був просто скажений зоопарк, люди просто стрибали одне в одного на головах, вийти звідти з самокатом крізь натовп — ціла історія. Коротше, схоже, що там я підчепив схожий вірусняк, і він вишиб мене з робочого процесу на тиждень щонайменше. Ще пива тоді там взяв — можливо, склянка не була помита як слід.

Я взагалі рідко хворію на різні грві. Я звик до певного перебігу хвороби — спочатку щось шкребе у горлі, потім сильніше, потім температура, нежить і кашель кілька днів, потім відхідняк. А оці нові грві ковідного штибу — це якась жесть, температура скаче між 37,2 та 38 і вище не повзе, але це довго, і не розумієш, що за хрінь і чи ця температура виконує свою пряму роль, а потім ще може бути слабкість тривалий час. А у мене тут ДН, сольний виступ та концерт на носі, і поки що неясно, у якому я буду стані.

Коротше, поскасовував та попереносив більшість уроків, втратив більше, ніж заробив у тому вонючому кабаку. Я і так ніколи його не любив, тепер буде більше мотивції відмовлятись. Бо навіть ситуативна робота у таких закладах — не той факт біографії, яким можна пишатись.

Клепаю замовлені сехільї на новому верстаку. Те, що я не купив собі його набагато раніше — це тупняк, дуже для мене характерний. Нарешті ніч...